В Україні вже довгий час тривають бойові дії. В особливих умовах не уникнути зустрічі з військовим зі зброєю в позиції бойової готовності при переїздах, переміщенні в іншу місцевість в тому числі з тимчасово окупованих територій, на блок – постах, поблизу розміщення військових та озброєних формувань тощо.

Позиція бойової готовності людини зі зброєю – це положення (постава тіла) військовослужбовця, яка дозволяє в бойовій обстановці при виникненні загрози або за необхідності в найкоротшій термін застосувати зброю. Як правило, одною з ознак такої позиції є приведення зброї до стрільби та направлення її у відповідну сторону (на людину).

При зустрічі з озброєною людиною в позиції бойової готовності необхідно виконувати деякі загальні обов’язкові правила безпеки:

– не робити різких рухів та не панікувати;

– повільно показати чисті долоні, піднімаючи руки злегка над собою;

– спокійно пояснити, що у вас не має зброї;

– якщо поруч дитина, заспокойте і, обхопивши правою рукою, відведіть злегка назад;

– запитайте, як можна залишити лінію вогню та негайно покиньте зону небезпеки;

– при прояві агресії, не заперечуйте, зберігайте спокій і чітко виконуйте вказівки.

Для виявлення та нейтралізації російських диверсантів, а також ускладнення пересувань російських окупаційних військ по усій країні встановлюються блокпости. Це необхідний захід безпеки, який врятує багато життів.

Щоб уникнути непорозумінь під час проходження процедур контролю, закликаю дотримуватись кількох нескладних правил.

Зокрема, при проходженні блокпоста громадяни мають:

– зменшити швидкість автомобіля;

– завчасно приготувати документи для перевірки;

– вимкнути фари, увімкнути аварійне світло та світло в салоні автомобіля;

– не вести відеозйомку;

– без дозволу військових не виходити з автомобіля;

– чітко відповідати на питання військових;

– бути готовими до вимоги відкрити багажник та оглянути салон автомобіля;

– після огляду та дозволу продовжити рух, не набирати швидкість різко.

У місті за відсутності великої кількості машин та людей на вулицях продовжуйте дотримуватися правил дорожнього руху та поведінки у громадських місцях.

Під час бомбардування житлових масивів сховатися можна у наступних місцях:

• у спеціально облаштованих сховищах.  Від звичайного підвалу справжнє сховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції і наявністю двох (чи більше) виходів на поверхню; 

• у підземному переході; 

• у будь-якій канаві, траншеї, ямі; 

• у широкій трубі водостоку під дорогою (не варто лізти надто глибоко, максимум на 3-4 метри); 

• вздовж високого бордюру чи фундаменту паркану; 

• у досить глибокому підвалі під капітальними будинками старої побудови  (бажано щоб він мав 2 виходи); 

• у підземному овочесховищі, силосній ямі, тощо; 

• в оглядовій ямі відкритого гаража чи СТО; 

• в каналізаційних люках поруч з вашим будинком (важливо щоб це була саме каналізація, а не газова магістраль); 

• в ямах «воронках», що залишилися від попередніх обстрілів. 

У гіршому випадку – коли у полі зору немає укриттів, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову! 

Переважна більшість снарядів і бомб розривається у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше 30-50 см  над поверхнею. 

Загальне правило: ваше укриття має бути хоча б мінімально заглибленим і, разом з тим, має знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна окопу) глибиною 1-2 метра на відкритій  місцевості. 

Сховавшись в укритті, лягайте і обхватіть голову руками. Трохи відкрийте рота – це збереже вас від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби. 

Не панікуйте. Щоб відволіктися можна рахувати вибухи: знайте –  максимум після 100-вибуху обстріл закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися у ситуації: гарматний обстріл не буде тривати вічно – максимум 20 хвилин, авіа напад значно менше.         

        Після закінчення бомбардування залишаючи місце укриття, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрована під ноги! Не піднімайте з землі ніяких незнайомих вам предметів: ракета, снаряд можуть бути касетними! 

Бойові елементи часто вибухають при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках – від найменшого руху чи дотику.  

Увага дорослих повинна бути  спрямована  на дітей  та людей похилого віку! В жодному  разі не дозволяйте їм  підняти що-небудь з під ніг

Причиною зсуву може бути: перезволоження ґрунту дощовими опадами, танення снігів, землетруси, підмив схилів та непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів та інше). Активізація зсувів залежить від інтенсивності постачання ґрунту підземними та поверхневими водами. 

Об’єм ґрунту, який зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.
Яких небезпек слід очікувати від зсувів: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об’єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.

· Уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані: на височині, на схилах або у підніжжя гір та пагорбів; навколо глибоких ярів.

· Повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільної оборони. Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення ґрунту.

· Зберігайте спокій, уникайте паніки.

• При отриманні інформації про дане стихійне лихо, дійте залежно від ступеня загрози та швидкості зміщення зсуву.

• Зберігайте спокій, уникайте паніки.

•  Підготуйтесь до евакуації, з’ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації.

• Дійте негайно! Терміново евакуюйтеся у безпечне місце при швидкості руху зсуву понад 0,5-1,0 метра на добу.

• Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

• Швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та радіоприймач на батарейках.

• Не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку.

• Зберігайте спокій, оцініть ситуацію.

• Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та визволення постраждалих із завалів.

• Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення.

• Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

• Перевірте чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

• Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.

• З’ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Фактори небезпеки землетрусів:
руйнування будівельних конструкцій будинків та споруд; руйнування на потенційно небезпечних об’єктах, нафто- та газопроводах; утворення завалів; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної кори. Додатковою небезпекою є повторні поштовхи.

• Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном.

• Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

• Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу.

• Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.

• Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик.

• Від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання.

• Поставте на підлогу більш важкі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом.

• Тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів.

• З’ясуйте чи не знаходиться ваше житло чи місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

• Виведіть худобу на більш безпечну місцевість.

• Зберігайте спокій, уникайте паніки.

• Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання грунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує — це предмети і уламки, що падають.

• Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви знаходитесь на першому — другому поверсі.

• Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.

• Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.

• Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

• Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

• Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

• Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтесь у автомобілі до припинення коливань.

• Перевірте чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, по можливості, надайте допомогу.

• Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті землетрусу, оцініть ситуацію.

• Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

• Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла.

• Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

• Обов’язково кип’ятіть питну воду, вона може бути забруднена.

• Перевірте чи немає загрози пожежі.

• Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

• Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

• Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

• Уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами.

• Будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони призводять до додаткових руйнувань.

• Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Фактори небезпеки повеней та паводків:

руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварій на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин. Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

• Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.

• Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

• Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.

• Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.

• Від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.

• Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.

• Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

• Зберігайте спокій, уникайте паніки.

• Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

• Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

• По можливості негайно залишіть зону затоплення.

• Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час — закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).

• Відчиніть хлів — дайте худобі можливість рятуватися.

• Підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий — займіть горішні приміщення.

• До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.

• Перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.

• Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.

• Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).

• Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.

• Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.

• Обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.

• Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезинфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.

• Здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об’єму води на добу.

• Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.

• Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.

• Все майно, що було затопленим, підлягає дезинфекції.

• Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Перед виходом із будинку:

• Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття «льодоступи»:

• прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;

• наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один — два дні вистачає);

• натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);

• намажте на підошву клей типу «Момент» та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

• Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без великих каблуків.

• Людям похилого віку краще в «слизькі дні» взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече. Пам’ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.

• Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження -небезпечні для здоров’я.

• Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

• Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні — впасти.

• Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.

• При порушенні рівноваги — швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

• Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться — удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.

• Не тримайте руки в кишенях — це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.

• Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.

• Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам’ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.

• Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало. У стані сп’яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.

• Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини — терміново зверніться до лікаря в травмопункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

• Тримайтеся подалі від будинків — ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. Якщо виникла пожежа — рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться засоби пожежегасіння та вмійте ними користуватися.

• перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;

• відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря;

• в сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;

• для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;

• у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;

• пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;

• виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

• побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу;

• якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я, ні в якому разі не біжіть — це ще більше роздуває вогонь;

• під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню;

• бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;

• якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

• ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;

• обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі — не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вам вийти;

• щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;

• присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть «Допоможіть, пожежа!», а якщо ви не в змозі відкрити вікно — розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

• якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов’язково зачиніть за собою всі двері);

• якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину, під час пожежі заборонено користуватися ліфтами

У всіх випадках, якщо ви взмозі, викличте пожежну команду (телефон-101).

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати ураження людей та тварин, спалах будівель в населених пунктах, дерев’яних мостів, дерев’яних стовпів ліній електромереж та зв’язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

ВИ ОПИНИЛИСЯ У ОСЕРЕДКУ ПОЖЕЖІ:

• не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

• з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;

• якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі — повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

• гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум’я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами, будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;

• під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу.

• особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;

• після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Факторами небезпеки радіації є:

забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

• При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

• Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

• Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

• Зменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

• Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

• Перед виходом з приміщення від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.

• Проведіть йодну профілактику

• З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного — у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40 — 100 разів.

• Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

• Зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.

Підготовка до подорожі в ліс:

• Повідомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає — залишіть записку з повідомленням (дата, час відправлення, кількість людей, що йдуть разом з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення).

• Візьміть собі за правило — перед мандрівкою чи походом до лісу, подивитися карту або хоча б намальований від руки план місцевості та запам’ятати орієнтири.

• Одягніть зручний одяг та взуття. Вони повинні підходити для місцевості та погодних умов. Запам’ятайте — погодні умови можуть змінитися дуже швидко.

• Одягніть дітей в яскравий кольоровий одяг — він буде більш помітним у разі розшуку їх.

• Переконайтеся, що все ваше спорядження — у доброму, робочому стані Якщо ви сумніваєтеся брати ту чи іншу річ, пам’ятайте — зайва вага буде вам заважати.

• Встановіть між собою сигнали, щоб не загубити один одного у лісі, особливо на випадок несподіванок — свистом або голосом.

• Запам’ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблукати — лишайте примітки. Без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти.

• Виберіть місце для вогнища та обладнайте його. Ніколи не залишайте вогнище без догляду. Незагашене вогнище може бути причиною лісової пожежі.

• Ніколи не пийте воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води — струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть мити руки.

• Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість — обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк.

• Пам’ятайте — збирати можна тільки ті гриби та ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не куштуйте сирих грибів; ніколи не збирайте гриби та ягоди поблизу транспортних магістралей, навіть їстівні гриби в тих місцях — отруйні.

• Уникайте диких тварин. Пам’ятайте що небезпечними можуть бути і лось, і олень, і лисиця — у людей і тварин близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину — якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту — вогонь або стукати палицею об дерево.

• Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нічний час — ніколи не залишайте їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку, краще покладіть її на дерево; недоїдки їжі закопайте подалі від місця відпочинку.

• Будьте обережні при зустрічі зі зміями. У випадку зміїного укусу терміново видавіть з ранки краплі крові з отрутою та висмоктуйте впродовж півгодини, весь час спльовуючи. Цього не можна робити при наявності ранок на губах та у роті. Потім необхідно накласти щільну пов’язку вище місця укусу та негайно дістатися до лікарні.

• В лісі, особливо навесні, багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас укусив кліщ, треба не пробувати виколупати його, а якнайшвидше дістатися до лікарні.

• Якщо ви опинилися біля поламаних дерев — не затримуйтесь. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру.

• Не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.

• Ніколи не пірнайте у незнайомому місці у водойму. Спочатку обстежте і переконайтеся у відсутності схованих під водою перешкод (каміння, залізяки та гострі гілки або мілководдя). Уникайте води зі швидкою течією. Ніколи не плавайте наодинці.

• Будьте обережні. Взимку водойма вкривається кригою — ходити по ній небезпечно. Навесні, коли крига темна, на неї ступати не можна — вона дуже ламка

Що слід робити при укусах комах:

—      видалити по можливості жало разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем, пінцетом, голкою;
—      промити ранку етиловим чи нашатирним спиртом;
—      прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витяганню отрути з ранки і перешкоджає розвитку набряку, або льоду для зменшення болю;
—      дати випити міцного і солодкого чаю.

 Що слід робити при укусах змій:

—      необхідно створити всі умови для негайного введення сироватки;
—      забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути в кров;
—      звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів для попередження набряків;
—      не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище місця укусу, бо це може призвести до порушення обміну речовин в ураженій ділянці;
—      не надрізати краї рани, не відсмоктувати з неї кров, бо через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити у кров;
—      дати випити значну кількість рідини (води, кави, чаю).

ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

З приходом теплої пори року відбувається значне зростання захворюваності на гострі кишкові інфекції (ГКІ) такі, як: дизентерія, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, ротовірусна і ентеровірусні інфекції. Дані захворювання пов’язані із вживанням забруднених бактеріями, вірусами чи найпростішими продуктів харчування чи питної води.

Збудників кишкових інфекцій досить багато, але клінічно вони проявляють себе подібно. Захворювання зазвичай починається з погіршення самопочуття, підвищення температури тіла, з’являється нудота, рвота,  діарея, болі в животі, здуття.

Профілактика ГКІ:

1. Дотримання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук – запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед їдою, перед приготуванням їжі, перед годуванням немовляти, після кожного відвідання туалету.

2. Виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки – розмноження збудників кишкових інфекцій.

3. При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми – обдати окропом; кип’ятіть обов’язково фляжне молоко.

4. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, поверхневі води тощо).

5. Не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин.

6. Сирі продукти тваринного походження слід відразу покласти в холодильник і зберігати їх окремо.

7. Яйця, перед тим, як поскладати в холодильник, слід ретельно вимити.

8. Яйця водоплаваючої птиці (качині, гусині) вживайте тільки для приготування тіста, а також в страви, що підлягають достатній термічній обробці.

9. Розморожувати м’ясні продукти слід в холодильнику.

10. М’ясо і птицю необхідно добре проварювати або прожарювати невеликими шматками.

11. Страви, до яких додають молоко або яєчний жовток, необхідно додатково проварити.

12. Для сирих продуктів використовувати окремий посуд та приладдя, після вживання обдавати окропом.

13. Дотримуватись на кухні чистоти, своєчасно прибирати сміття, харчові відходи.

14. Необхідно вести боротьбу з мухами.

15. При відпочинку на природі з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування на природі та правилами дотримання особистої гігієни.

16. Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.

17. Під час поїздок не споживайте швидкопсувні продукти (молочні, м’ясні, салати, заправлені сметаною або майонезом, кремові вироби).

1. Не залучати до приготування страв «випадкових осіб», а краще звернутись до кухарів з відповідною освітою, стажем роботи та медичним обстеженням.

2. Не допускати до приготування страв та обслуговування осіб з проявами гострих кишкових інфекцій(пронос, блювання, підвищення температури тіла, слабкість, тощо), подряминами чи гнійничковими захворюваннями на руках.

У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи.

Пам’ятайте! Самолікування небезпечне для вашого здоров’я!

Влітку достигає безліч фруктів, овочів, і є можливість вдосталь поласувати різною смакотою. До того ж воно  і літо!  Але саме влітку харчові отруєння досягають апогею.

Для запобігання харчових отруєнь слід виконувати певні правила:

—      завжди дотримуватися правил особистої гігієни;

—      звертати увагу на якість продуктів харчування, дотримуватися правил їхнього зберігання;

—      ретельно мити овочі і фрукти.

      Що слід робити при харчовому отруєнні:

—      випити багато рідини, щоб викликати блювоту;

—      випити активоване вугілля;

—      покласти хворого в ліжко, зігріти, дати теплого слабеого чаю;

—      викликати лікаря або швидку допомогу.