Сімейні обов’язки Піклування та підтримка залежних дітей та інших близьких родичів, які потребують допомоги. Метою національної політики має бути забезпечення реальної рівності можливостей і ставлення до працівників чоловічої та жіночої статі, а також працівників, які не мають сімейних обов’язків (…) по відношенню до них не повинні застосовуватися жодні обмеження у зв’язку з сімейними обов’язками під час початку, участі або просування в економічній діяльності. (МОП, 2000a)

 Фемінізація бідності Збільшення рівня бідності та більший рівень бідності серед жінок у порівнянні з чоловіками. (Європейська Комісія, 1998)

 Ґендер Концепція соціальних відмінностей між жінками та чоловіками, які змінюються з часом та варіюються у широкому діапазоні як в різних культурах, так і в межах однієї культури. (Європейська Комісія, 1998) 

Ґендерний аналіз Дослідження відмінностей в умовах, потребах, рівнях участі, доступі до ресурсів та розвитку, контролі над активами, повноважень для прийняття рішень та ін. між жінками та чоловіками, а також їх усталених статевих ролей. (Європейська Комісія, 1998) 

Ґендер та розвиток Підхід, в центрі якого знаходяться нерівні відносини між чоловіками та жінками, спричинені «нерівними умовами змагання». Отже, термін «ґендер» з’явився як аналітичний інструмент внаслідок усе кращого усвідомлення нерівностей, спричинених інституційними структурами. У центрі цього підходу знаходяться не лише жінки як ізольована та однорідна група, а й також ролі та потреби як жінок, так і чоловіків. Враховуючи, що жінки зазвичай знаходяться у несприятливому становищі порівняно з чоловіками, забезпечення ґендерної рівності передбачає приділення значної уваги потребам, інтересам та перспективам жінок. Призначенням цього підходу є підвищення статусу жінок у суспільстві задля досягнення кінцевої мети – ґендерної рівності. (МОП, 2000b) 

Ґендерний аудит Аналіз та оцінка політик, програм та установ на предмет застосування ґендерних критеріїв. (Європейська Комісія, 1998) 

Ґендерна сліпота Ігнорування ґендерного виміру (ступінь врахування ґендерного аспекту, див. також «ґендерна чуттєвість» та «ґендерна нейтральність») (Європейська Комісія, 1998) 

Ґендерне бюджетування Застосування ґендерного підходу (мейстрімінгу) у бюджетному процесі. Передбачає ґендерну оцінку бюджетів, врахування ґендерної перспективи на всіх рівнях бюджетного процесу, реструктуризація доходів та видатків з метою забезпечення ґендерної рівності. Ґендерне бюджетування передбачає аналіз ґендерного розподілу в результаті бюджетних асигнувань, тобто як ці асигнування впливають на соціальні та економічні можливості чоловіків та жінок. Для забезпечення ґендерної рівності може виявитися необхідним перерозподіл доходів та видатків, а також реструктуризація бюджетного процесу. (МОП, 2004) 

Ґендерний договір Набір неявних та явних правил, що регулюють ґендерні відносини. Ці правила розподіляють різну роботу, цінності, відповідальність та обов’язки між чоловіками та жінками і діють на трьох рівнях: культурна надбудова (суспільні норми та цінності); установи та інститути (сімейний добробут, системи освіти та працевлаштування тощо); а також процеси соціалізації, передусім у родині. (Європейська Комісія, 1998) 

Ґендерна рівність Концепція, відповідно до якої усі людські істоти вільні розвивати власні здібності та робити вибір без обмежень, що створюються жорсткими ґендерними ролями. Ця концепція передбачає рівне ставлення, оцінку та сприяння різним видам поведінки, сподіванням та потребам жінок і чоловіків. (Європейська Комісія, 1998)

Ґендерна справедливість Справедливість доступу жінок та чоловіків до соціоекономічних ресурсів. Приклад: доступ до освіти для хлопців та дівчат. Умови, що забезпечують рівну участь та рівний доступ жінок та чоловіків до соціоекономічних ресурсів. (Європейська Комісія, 1998) 

Ґендерний розрив Розрив у будь-якій сфері між жінками та чоловіками у тому, що стосується рівня їх участі, прав, винагороди чи вигод (пільг). (Європейська Комісія, 1998) 

Оцінка ґендерних впливів Аналіз політичних пропозицій на предмет їх можливого різного впливу на жінок та чоловіків з метою внесення до цих пропозицій змін, які нейтралізують дискримінаційні ефекти та забезпечують ґендерну рівність. (Європейська Комісія, 2001)

 Ґендерний мейнстрімінг (впровадження ґендерних підходів) Стосується планування, організації (реорганізації), вдосконалення та оцінки політичних процесів з метою врахування аспектів ґендерної рівності в усіх політиках, стратегіях та втручаннях з метою розвитку, на всіх рівнях та етапах, тими сторонами, які зазвичай беруть участь у таких процесах. (Регламент Європейського Парламенту та Ради Європи щодо забезпечення ґендерної рівності у співпраці з метою розвитку, 2004) 

Ґендерна нейтральність Відсутність диференційованого позитивного або негативного впливу на ґендерні відносини або рівність між жінками та чоловіками. (Європейська Комісія, 1998) 

Ґендерне планування Активний підхід до планування, яке враховує ґендер в якості одного з ключових факторів або критеріїв та має на меті явну інтеграцію ґендерного виміру у політику або дії. (Європейська Комісія, 2001) 

Ґендерні відносини Відносини та нерівний розподіл влади між жінками та чоловіками, що характеризують будь-яку ґендерну систему (див. «Ґендерний договір»). (Європейська Комісія, 1998)

Ґендерні ролі Набір обумовлених правил дій та поведінки для жінок та чоловіків, що встановлюються та підтримуються відповідно до «ґендерного договору». (Європейська Комісія, 1998)

 Ґендерна чуттєвість Врахування ґендерного виміру. (Європейська Комісія, 1998) Скляна стеля Невидимий бар’єр в організаціях, де домінують чоловіки, утворений складним набором структур, що заважають жінкам займати керівні посади. (Європейська Комісія, 1998) 

Людський розвиток – це розширення вибору для людей, щоб вони могли вести таке життя, яке бажають. Економічне зростання, збільшення обсягів міжнародної торгівлі та інвестицій, технологічний прогрес – усі ці фактори є дуже важливими, але вони є засобами, а не кінцевою метою. Чи будуть вони сприяти людському розвитку у 21-му столітті, залежатиме від того, чи будуть вони розширювати людський вибір та сприяти людям у повному розкритті свого потенціалу та веденні продуктивного та творчого життя. (ПРООН, 2002)

Людські права жінок Права жінок та дівчат як невід’ємна складова людських прав. (Європейська Комісія, 1998) 

Неформальна економіка/праця Неоплачувана економічна діяльність, яка ведеться задля прямої вигоди родини або родин родичів чи друзів на взаємній основі, включаючи повсякденну домашню працю та широкий спектр видів діяльності, спрямованих на забезпечення себе, та/професійної діяльності, що ведеться в якості єдиної чи вторинної, приносить вигоду та не є випадковою, ведеться на межі чи за межами вимог законодавства, нормативно-правових актів та договорів, але не включаючи неформальні види діяльності, що також є частиною кримінальної економіки. (Європейська Комісія, 1998) 

Чоловіки та особливості чоловічої статі Приділення уваги чоловікам та хлопцям задля кращого розуміння чоловічої сторони ґендерного рівняння. Передбачає аналіз чоловічих цінностей та норм, які суспільство накладає на поведінку чоловіків, виявлення та вирішення проблем, з якими чоловіки та хлопці стикаються на роботі, а також розвиток позитивних ролей, які чоловіки та хлопці можуть відігравати у забезпеченні ґендерної рівності. (МОП, 2004) 

Професійна сегрегація Концентрація жінок та чоловіків у різних видах та на різних рівнях діяльності та працевлаштування, при цьому жінки мають вужчий спектр занять (горизонтальна сегрегація), ніж чоловіки, і працюють на нижчих рівнях (вертикальна сегрегація). (Європейська Комісія, 1998)

 Репродуктивні права Право будь-якої людини або пари вільно та відповідально приймати рішення щодо кількості та часу народження дітей, мати інформацію та можливості для цього, а також право досягати найвищих стандартів статевого та репродуктивного здоров’я. (Європейська Комісія, 1998). 

Стать Біологічні характеристики, які розподіляють людських істот на жінок та чоловіків. (Європейська Комісія, 1998).

 Статистика з розподілом за статтю Збір та розподіл даних та статистичної інформації за статтю для проведення порівняльного аналізу. (Європейська Комісія, 1998). 

Дискримінація за статевою ознакою – пряма Менш сприятливе ставлення до людини через її стать. (Європейська Комісія, 1998) 

Дискримінація за статевою ознакою – непряма Ситуації, коли закон, нормативно-правовий акт, політика або практика, які на перший погляд є нейтральними, має непропорційний негативний вплив на представників однієї статі, за виключенням випадків, коли різне ставлення виправдане об’єктивними факторами (Директива Ради Європи 76/207 від 09/02/76, OJ L 39). (Європейська Комісія, 1998) 

Сексуальні домагання Небажана поведінка сексуального характеру або інша поведінка на статевій основі, що принижує гідність жінок та чоловіків, включаючи поведінку начальників та колег (Резолюція Ради Європи 90/C 157/02 від 29/05/90, OJ C 157). (apud Європейська Комісія, 1998)

Стереотипи Усталене представлення когось або чогось, особливо невірне. (Cambridge University Press, 2003)